к'ѣ: съ большими отверстіями. Славян. у. 4) Горла́та я́ма = Горлаха. Складав зерно.... в горлаті ями. Мир. ХРВ. 125.
Горла́ха, хи, ж. Яма для храненія зернового хлѣба. Козел. у. Треба понасипать горлахи пашнею. К. ЧР. 131.
Горла́ч, ча́, м. Птица: Columba gutturosa, зобастый голубь. Вх. Пч. II. 9.
Горленя́, ня́ти, с. = Орленя.
Горли́, лі́в, м. мн. (= Орли). Названіе узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 427.
Го́рлиця, ці, ж. 1) Горлинка, родъ дикаго голубя. Воркувала горлиця у садку. Гліб. 2) Родъ танца. Мкр. Н. 29. 3) Пѣсня про горлинку. Заспіває про Чалого на Горлицю зверне. Шевч. 8. 4) Употр. какъ ласкательное слово, особенно въ уменьш. го́рличка. Нехай мене мир не знає, коли я зражу тебе, моя горличко. МВ. II. 63. Ум. Го́рличка. Так окукобилась, мов та горличка. Ном. № 10102.
Горли́ця, ці, ж. = Орлиця.
Го́рличко, ка, с. Ум. отъ горло.
Го́рло, ла, с. 1) Горло, глотка. Проханий кусок горло дере. Ном. № 4493. Кричать на все горло. К. ЧР. У горлі пересохло. Треба горло промочити. На го́рло заробля́ти. Зарабатывать на водку. Черк. у. Го́рлом дарува́ти. Освобождать отъ смертной казни. От уже ж бо осуджено, щоби Теклуні ні січено, ні рубано, але щоби Теклу горлом даровано. Гол. I. 53. Го́рлом, на го́рло скара́ти. Казнить смертью. 2) Дуло въ пушкѣ, ружьѣ. Москаль гармати горлом у вічі поставив. Стор. II. 199. 3) Входъ въ рыболовный сакъ. Шух. I. 224, 228. 4) См. жорна. Шух. I. 261, 264. 5) Съуженное мѣсто кошари въ полонинах. Шух. I. 192. Ум. Го́рличко. Ном. № 11587.
Горлови́й, а́, е́. 1) Горловой. 2) Уголовный. Не горлова справа. Ном. № 7442. Не горлове діло. Ном. № 7442. 3) Горлова́ я́ма. Яма для храненія зернового хлѣба. Черк. у. См. Горлаха.
Горлорі́з, за, м. Головорѣзъ, отважный человѣкъ. Ти знаєш він який суціга, паливода і горлоріз. Котл. Ен.
Горля́к, ка́, м. = Горлач. Вх. Пч. II. 9.
Горля́нка, ки, ж. 1) Горло. Стор. I. 48. У роті пересохло, аж торохтить горлянка, мов та гусяча, що баби на неї клубки мотають. Мир. Пов. II. 61. Любив неборак і яку кватирку в горлянку вилить. Св. Л. 169. 2) Высушенное птичье (особенно гусиное) горло, начиненное горохомъ, служащее для дѣтей игрушкой и для наматыванія нитокъ. Аф. 366. 3) Раст. а) Brunella grandiflora Moench. ЗЮЗО. I. 114. б) Filago arvensis. ЗЮЗО. I. 123.
Горн, на, м. См. Горен.
Го́рне́ць, нця́, м. Горшокъ. Шух. I. 264. Найдеся купець і на діравий горнець. Ном. № 5209. Наварила горнець м'яса. Гол. III. 495.
Горне́шник, ка, м. Тряпка, которою берутъ горячій горшокъ изъ печи, тоже, что и ганчірка. Каменец. у.
Го́рниця, ці, ж. = Гірниця. Ном. № 10280. Ум. Го́рничка.
Горно́, нар. Гористо. Туди їхати дуже горно. Міусск. окр.
Горноста́й, та́я, м. 1) Горностай. Гаєм — маєм, лебедем — Дунаєм, а степами — бистрим горностаєм. Федьк. I. 8. 2) Родъ птицы? Летів горностай через сад, роспустив пір'ячко на ввесь сад. КС. 1883. II. 382. Та же пѣсня. О. 1861. XI. Кух. 38. Вѣрнѣе, однако, что здѣсь просто забыто значеніе слова горностай, и въ пѣснѣ оно подставлено вмѣсто какого-либо иного, но схожаго, слова, названія птицы.
Горноста́йовий, а, е. Горностаевый. Горностайова кирея. К. ЧР. 101.
Горноста́ль, ля, м. = Горностай 1. Вода сосну підмиває, горносталь корінь під'їдає. Чуб. V. 318.
Горно́чок, чка, м. Горшочекъ. Вх. Лем. 405.
Горну́ти, ну́, неш, гл. 1) Пригребать, придвигать, загребать. Кожна ручка собі горне. Ном. № 9721. 2) Обнимать. Бондарь відра набиває, мене горне пригортає. Шевч. 540.
Горну́тися, ну́ся, нешся, гл. Прижиматься, ласкаться, льнуть. Коли б літа вернулися, то б і хлопці горнулися. Ном. № 8729. Хто стояв, — у куточок горнувсь. МВ. II. 122. Народ ввесь горнувся до його. Єв. Л. XIX. 48.
Горня́, ня́ти, с. Горшочекъ. У печі палає полум'є на припічку, на жару горшки й горнята. Левиц. I. 37. Ум. Горня́тко. Єсть молоко, — буде і горнятко. Ком. Пр. № 429.
Горня́тко, тка, с. 1) Ум. отъ горня. 2) Въ хороводной игрѣ вербовая дощечка трое играющихъ малыхъ дѣтей. Kolb. I.
