Словарь української мови (1924)/дощечка

by Борис Грінченко

◀ до-щети

Словарь української мови Борис Грінченко Д дощечка

дощик ▶

Берлін: Українське слово, 1924

До́щечка, ки, ж. 1) Ум. отъ дошка. 2) Инструментъ у ткачей: дощечка съ рукоятью и съ просверленными въ равныхъ разстояніяхъ отверстіями, сквозь которыя проходятъ нити при снованіи ихъ на снувалку. МУЕ. III. 16.