Словарь української мови (1924)/ганчірка

by Борис Грінченко

◀ ганчірина

Словарь української мови Борис Грінченко Г ганчірка

ганчірник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ганчі́рка, ки, ж. 1) Тряпка, тряпица, ветошка, стирка. Святая Покрівонько, покрий голівоньку хоч ганчіркою, аби я була жінкою. Ном. № 493. Зітри ганчіркою стіл, та не тією, а чистенькою. Харьк. 2) Грязное старое платье. Чого це ти в таку ганчірку убралась? Ум. Ганчі́рочка. Ув. Ганчі́рище. Аф. 354.