тепер ні гадки, — т. е. теперь и спокойны. Черн. у. Шкода́ й га́дки. Нечего и думать. Шкода й гадки, не буде нічого. Шевч. 422. Ум. Га́донька, га́дочка. Думки-гадоньки не мають. Шевч. 648. Ой почєли вівчєрики гадочки гадати, як би дати Бондарючці та у село знати. Шух. I. 205.
Гадкува́ти, ку́ю, єш, гл. Размышлять, раздумывать. Він тогди не каже нічо, лиш собі гадкуїт. Гн. II. 9.
Га́довий, а, е. Змѣиный, свойственный гаду. Гадове кодло. Бранное слово. Енея, гадового сина, пужни по своєму. Котл. Ен. IV. 36. Гадова свинота. Ном. № 12403.
Гадови́ще, ща, с. Змѣиное гнѣздо, мѣсто пребыванія змѣй. Вх. Зн. 9.
Га́донька, ки, ж. Ум. отъ гадка.
Га́дочка, ки, ж. Ум. отъ гадка.
Га́дра, ри, ж. Баба-яга, сварливая баба. Вх. Зн. 9.
Гаду́. Обыкновенно съ повтореніемъ въ выраженіи: Я (він, ти і т. д.) гаду́, гаду́. Я (онъ, ты и т. д.) болтаю.... Гаду, гаду, а вовк суне. Ном. № 5769. Гаду, гаду, а пси в крупах. Ном. № 12949.
Гадь, ді, ж. = Гаддя. В хаті була всяка гадь.... вужі та ящірки. Гн. II. 66. На благовіщіня гадь вилазит із землі. Фр. Пр. 59.
Гадю́к, ка, м. = Гадина. Вх. Зн. 9.
Гадю́ка, ки, ж. 1) Гадюка, Vipera berus. Вилазить гадюка та й сичить. Рудч. Ск. I. 146. Гадюк умію замовлять. Котл. Ен. III. 13. Нехай мої руці поїдять гадюці. Грин. III. 266. 2) Гадина, змѣя. Даю вам силу наступати на гадюки. Єв. Л. X. 19. 3) Употребляется какъ бранное слово. Ум. Гадю́чка.
Гадю́ра, ри, ж. 1) Большая гадюка, большая змѣя. 2) Бранное слово. Що це ти, гадюро, робиш? Уман. у.
Гадю́цький, а, е = Гадючий. Чуб. I. 122.
Гадюча́, ча́ти, с. = Гадюченя. Ком. II. стр. 107.
Гадюченя́, ня́ти, с. Дѣтенышъ гадюки, змѣенышъ. Гадюка й гадюченята. Ком. II. 107. Ум. Гадюченя́тко.
Гадю́чий, а, е. 1) Змѣиный, гадючій. Гадюча в серці в вас отрута. К. Псал. 132. Гадю́че ко́дло. Змѣиное гнѣздо. 2) Гадю́ча мо́рква. Раст. Peucedanum Oreoselinum Moench. ЗЮЗО. I. 166. 3) Бранное слово. Гадючий сину! Маркев. 56. Гадючий жид. Маркев. 56. І ціпка вхопила гадюча дитина. Грин. II. 183.
Гадю́чин, на, не. Принадлежащій, свойственный гадюкѣ. Не лай гадючину матір. Чуб. II. 12.
Гадю́чина, ни, ж. Мясо гадюки, змѣи. Ном. № 12174.
Гадю́чка, ки, ж. 1) Ум. отъ гадюка. 2) Гадю́чку вки́нути, впусти́ти. Сдѣлать пакость. Здається і друже, а гадючку впустив. Ном. № 9536.
Гадю́чник, ка, м. 1) Змѣиное гнѣздо. Екатеринослав. 2) Раст. = Воронець, Spiraea Filipendula L. ЗЮЗО. I. 137. 3) Низенькая землянка. Херс. Викопав якийсь гадючник у землі. Левиц. Пов. 343.
Гадю́ччя, чя, с. соб. Гадюки. Тілько й видко між кущами, що гадюччя й ящірок. Щог. Сл. 123.
Гадю́шник, ка, м. = Гадючник 3. „Мѣстечко Курисово-Покровское“. (Одесса. 1883), стр. 16.
Гадя́, дя́ти, с. 1) Змѣенышъ, змѣиное отродье. Федьк. 2) Гадє сліпе. Рыба Petromyzon fluv. Шух. I. 24.
Га́дячий, а, е. 1) = Гадовий, гадючий. Мил. М. 48. Сім голов гадячих. Гн. I. 22. 2) Га́дяче зі́лля. Раст. Veronica chamaedrus. Вх. Пч. II. 37.
Гаєви́й, а, е. Лѣсной. Желех.
Га́єчка, ки, ж. Ум. отъ гайка 1.
Га́з, зу, м. 1) Газъ. 2) = Гас.
Газарі́, рі́в, м. мн. Патронташи, пришитые на груди къ чемеркѣ. Черном.
Га́зда, ди и пр. = Ґазда и пр.
Газе́та, ти, ж. Газета. Жадна газета, жадна пошта не переносила так швидко звісток з одного краю до другого, як язик Борюхів. Левиц. I. 180.
Газе́тник, ка, м. Журналистъ, издающій газету или пишущій въ ней. Засіли письмаки собором у сто душ, високі розумом, в газетників преславні. К. Дз. 118.
Газни́к, ка́, м. и Газни́ця, ці, ж. = Гасник, гасниця. Правобер.
Гаї́вка, ки, ж. Весенняя хороводная игра, весенняя пѣсня въ этой игрѣ. Гол. IV. 7. О. 1861. XI. Св. 39.
Гаї́лка, ки, ж. = Гаївка. Желех. Гол. II. 177.
Гаї́на, ни, ж. = Гай. В зеленій гаїні, при низькій долині, козак грає і співає о любій дівчині. Гол. I. 386.
Га́їння, ня, с. = Га́яння.
Га́їр, ру, м. = Татарак. = Гав'яр.
Га́їти, ся, гаю, ся, єш, ся, гл. 1) =
