Словарь української мови (1924)/гадюченя
◀ гадюча | Словарь української мови Г гадюченя |
гадючий ▶ |
|
Гадюченя́, ня́ти, с. Дѣтенышъ гадюки, змѣенышъ. Гадюка й гадюченята. Ком. II. 107. Ум. Гадюченя́тко.
◀ гадюча | Словарь української мови Борис Грінченко Г гадюченя |
гадючий ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гадюченя
Борис Грінченко
1924
Гадюченя́, ня́ти, с. Дѣтенышъ гадюки, змѣенышъ. Гадюка й гадюченята. Ком. II. 107. Ум. Гадюченя́тко.