Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гайка
Берлін: Українське слово, 1924

Га́йка, ки, м. 1) Гайка. 2) Замедленіе, проволочка, трата времени. Коли б не гайка трапилася у дорозі, може б і вистиг на обід. Екатериносл. у. Ум. Га́єчка.