Словник української мови (1937)/дозорця
◀ дозорний | Словник української мови Д дозорця |
дозрівати ▶ |
|
Дозо́рця, ці, м. = Дозорець.
◀ дозорний | Словник української мови Борис Грінченко Д дозорця |
дозрівати ▶ |
|
Словник української мови — Д
дозорця
Борис Грінченко
1937
Дозо́рця, ці, м. = Дозорець.