Словник української мови (1937)/дозрівати
| ◀ дозорця | Словник української мови Д дозрівати |
доїдати ▶ |
|
Дозріва́ти, ва́ю, єш, гл. Видеть, узревать. І сонця правди дозрівать в німецькі землі, у чужії претеся знову. Шевч. 211.
| ◀ дозорця | Словник української мови Борис Грінченко Д дозрівати |
доїдати ▶ |
|
Словник української мови — Д
дозрівати
Борис Грінченко
1937
Дозріва́ти, ва́ю, єш, гл. Видеть, узревать. І сонця правди дозрівать в німецькі землі, у чужії претеся знову. Шевч. 211.