Словник української мови (1937)/дозорний
| ◀ дозорець | Словник української мови Д дозорний |
дозорця ▶ |
|
Дозо́рний, а, е. Наблюдающий, надсматривающий.
| ◀ дозорець | Словник української мови Борис Грінченко Д дозорний |
дозорця ▶ |
|
Словник української мови — Д
дозорний
Борис Грінченко
1937
Дозо́рний, а, е. Наблюдающий, надсматривающий.