Словник української мови (1937)/дозорець

< Словник української мови (1937)

◀ дозоляти

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дозорець

дозорний ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Дозо́рець, рця, м. Наблюдатель, надсмотрщик, дядька.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/дозорець&oldid=640484