Словник української мови (1937)/димник
◀ димний | Словник української мови Д димник |
димниця ▶ |
|
Димник, ка, м. = Димар.
◀ димний | Словник української мови Борис Грінченко Д димник |
димниця ▶ |
|
Словник української мови — Д
димник
Борис Грінченко
1937
Димник, ка, м. = Димар.