Словник української мови (1937)/димниця

by Борис Грінченко

◀ димник

Словник української мови Борис Грінченко Д димниця

димно ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Димни́ця, ці, ж. 1) = Димар. 2) = Димна. Ум. Димничка. Вх. Лем. 409, 410.