Словник української мови (1937)/відрубати
◀ відрочити | Словник української мови В відрубати |
відрублювати ▶ |
|
Відруба́ти. См. Відрубувати.
◀ відрочити | Словник української мови Борис Грінченко В відрубати |
відрублювати ▶ |
|
Словник української мови — В
відрубати
Борис Грінченко
1937
Відруба́ти. См. Відрубувати.