Словник української мови (1937)/відрублювати
◀ відрубати | Словник української мови В відрублювати |
відрубний ▶ |
|
Відру́блювати, люю, єш, гл. = Відрубувати. Стор. I. 151.
◀ відрубати | Словник української мови Борис Грінченко В відрублювати |
відрубний ▶ |
|
Словник української мови — В
відрублювати
Борис Грінченко
1937
Відру́блювати, люю, єш, гл. = Відрубувати. Стор. I. 151.