Словник української мови (1937)/відректи
◀ відраювати | Словник української мови В відректи |
відривати ▶ |
|
Відректи, ся. См. Відрікати, ся.
◀ відраювати | Словник української мови Борис Грінченко В відректи |
відривати ▶ |
|
Словник української мови — В
відректи
Борис Грінченко
1937
Відректи, ся. См. Відрікати, ся.