Словник української мови (1937)/відраювати
◀ відрахувати | Словник української мови В відраювати |
відректи ▶ |
|
Відра́ювати, ра́юю, єш, сов. в. відра́яти, ра́ю, єш, гл. Отсоветовать, не советовать, не посоветовать. Одраяли, одсудили, щоб ми в парі не ходили. Грин. III. 179.