Словник української мови (1937)/відлучувати
| ◀ відлучний | Словник української мови В відлучувати |
відлюбити ▶ |
|
Відлу́чувати, чую, єш, гл. = Відлучати. Пастух одлучує овець од козлів. Єв. Мт. XXV. 32.
| ◀ відлучний | Словник української мови Борис Грінченко В відлучувати |
відлюбити ▶ |
|
Словник української мови — В
відлучувати
Борис Грінченко
1937
Відлу́чувати, чую, єш, гл. = Відлучати. Пастух одлучує овець од козлів. Єв. Мт. XXV. 32.