Словник української мови (1937)/бренькач
| ◀ бренькати | Словник української мови Б бренькач |
бренькіт ▶ |
|
Бре́нькач, ча, м. 1) Плохой музыкант. 2) = Бринькач. Ум. Бренька́чик.
| ◀ бренькати | Словник української мови Борис Грінченко Б бренькач |
бренькіт ▶ |
|
Словник української мови — Б
бренькач
Борис Грінченко
1937
Бре́нькач, ча, м. 1) Плохой музыкант. 2) = Бринькач. Ум. Бренька́чик.