Словник української мови (1937)/бренькіт

< Словник української мови (1937)

◀ бренькач

Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бренькіт

бренькнути ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бре́нькіт, коту, м. = Бринькання. Желех.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/бренькіт&oldid=557193