Словник української мови (1937)/бринькач
| ◀ бринькати | Словник української мови Б бринькач |
бринькнути ▶ |
|
Бринька́ч, ча́, м. Звонкая монета. Де бринькачі (гроші), там і слухачі. Фр. Пр. 126. См. Побрязкач.
| ◀ бринькати | Словник української мови Борис Грінченко Б бринькач |
бринькнути ▶ |
|
Словник української мови — Б
бринькач
Борис Грінченко
1937
Бринька́ч, ча́, м. Звонкая монета. Де бринькачі (гроші), там і слухачі. Фр. Пр. 126. См. Побрязкач.