Словник української мови (1937)/бренькати
◀ бренькання | Словник української мови Б бренькати |
бренькач ▶ |
|
Бре́нькати, каю, єш, гл. 1) = Бринькати. Рудч. Ск. I. 18. 2) = Брехню́ завдава́ти. Св. Л. 288.
◀ бренькання | Словник української мови Борис Грінченко Б бренькати |
бренькач ▶ |
|
Словник української мови — Б
бренькати
Борис Грінченко
1937
Бре́нькати, каю, єш, гл. 1) = Бринькати. Рудч. Ск. I. 18. 2) = Брехню́ завдава́ти. Св. Л. 288.