Книга пісень (1892)/Над горами сонечко сходить з'за гаю…
| ◀ Я бачу, що ти вже мене покохала… | Книга пісень Поворіт до дому Над горами сонечко сходить з'за гаю… пер.: Леся Українка |
Тихо в полі, гай темніє… ▶ |
|
85.
Над горами сонечко сходить з'за гаю,
Отари женуть… Тихий ранішній час.
Ти, любко моя, моє сонце, мій раю,
Колиб я побачив тебе ще хоч раз!
Біжу під віконце дівчиноньки швидко....
„Мандрую! прощай, моє щастя ясне́!“
Даремне! в віконці дівчи́ни не видко,
Ще спить… і у сні може бачить мене?
Л. У.