Шаблон:Проза на день

. (?)
…

Документація шаблону

Використання

Параметри

• 1 — автор. Ім'я автора повинно бути написано, як у назві сторінки [[Автор:<автор>]]
• 2 — вікі-посилання на книгу
• 3 — місце видання
• 4 — рік видання
• 5 — назва файлу зображення автора
• 6 — назва індексного файлу до книги
• 7 — номер сторінки обкладинки книги, за замовчуванням — 1
• 8 — номер сторінки, де надрукований фрагмент тексту. Якщо текст розміщений на кількох сторінках, використовуйте параметр 10
• 9 — назва секції, до якої входить фрагмент тексту
• 10 — вікі-текст для відображення фрагмента з кількох сторінок та додаткового тексту. Записується в одну строку без переносів на нову
• 11 — назва сторінки для посилання читати далі…

Приклади

{{Проза на день
|1=Микола Куліш
|2=[[Літературний ярмарок/1929/6/Мина Мазайло|Мина Мазайло]]
|3=Харків
|4=1929
|5=Mykola_Kulish.jpg
|6=Літературний ярмарок, 1929. – Книга шоста.pdf
|7=1
|8=106
|10={{#lst:Сторінка:Літературний ярмарок, 1929. – Книга шоста.pdf/106|вп}}{{#lst:Сторінка:Літературний ярмарок, 1929. – Книга шоста.pdf/107|вп}}
|11=Літературний ярмарок/1929/6/Мина Мазайло/IV
}}

Мина Мазайло. (Харків, 1929) Микола Куліш
…   БАРОНОВА-КОЗИНО — Вибачте, тобто — мерсі… Скажіть, будь ласка, чи вдома Мазеніни? ДЯДЬКО ТАРАС — Гм… Зайломази, ви хотіли спитати. У Баронової-Козино закалатало серце. Пальцями до вух: — Вибачте, ви ще, мабуть, не читали — в сьогоднішній газеті є публікація… ДЯДЬКО ТАРАС — А в завтрашній буде моє спростовання: тільки Зайломази! Чуєте? Зайломази! Як це так: раз, два, три — і вже Мазеніни, га! Та ви знаєте, як це за старого режиму робилося, га! Знаєте, що тоді потрібно було, щоб змінити прізвище — цілі роки і найвищий царський дозвіл, га! Знаєте, наприклад, як міняв у нас (і це, між іншим, історичний факт) своє прізвище секретар одної земської повітової управи, Каленик Митрофанович Гімненко. (Баронова-Козино, ойнувши, сіла). Це ж не то, що, припустімо, Непий-Пиво, або Тягни-Рядно якесь, а справді трагічне прізвище. Знаєте, що за великі гроші виправив він його на Говненка (Баронова-Козино тихо знепритомніла), а далі, ну не як не можна. Та знаєте, що тільки по трьох роках клопотання, тільки сам цар Олександер третій соїзволив змінити Говненка на Вороненка, га!
читати далі…

{{Проза на день
|1=Микола Хвильовий
|2=[[Сині етюди (1923)/Колонії, вілли…|Колонії, вілли…]]
|3=Харків
|4=1923
|5=MykolaHvylovyukraine.jpg
|6=Микола Хвильовий - Сині етюди.pdf
|7=1
|8=21
|9=вп
|11=Сині етюди (1923)/Колонії, вілли…
}}

Колонії, вілли…. (Харків, 1923) Микола Хвильовий
…   Павлина Анфисівна була задоволена, взяла під ручку знайомого і повела в садок однієї вілли. Відтіля їх вигнано. Знайомий обурився. — Як ви смієте! Ми ж тільки гуляємо! — Іді, іді! не разговарівай!.. Знайомий пообіцяв поскаржитись голові вуцвика. А Павлина Анфисівна спитала: — Ну скажіть правду: ви ж не комуніст? Він тричі побожився, що він комуніст, але вона йому не повірила. І вона росказала: … Громовиця не прийшла, — пройшла. В лісі було тихо, між дерев ходив місяць і крапав срібне масло в гущавину. Хтось ламав гілки в лісі — не людина, тріскало в лісі. Вилуплювались солов'ята і соловей вже не співав, і соловї мовчали. … — Якби ви знали, яка це Анфиса Павлівна: жадна, не дай господи. Годує дитину, а сама більш за дитину з'їсть: дитячу порцію. … На як найдальшій віллі сміялись. Підійшли до тераси, а за терасою тихенька пісня. Це натхнений Гіль. … Тьотя Бася не обідала: її обід з'їв хтось.
читати далі…

Див. також

• {{Цитата на день}}
• {{Поезія на день}}