Твори в 20 томах
Том XIV

Іван Франко
Уваги (Ів. Лизанівський)
Нью-Йорк: Видавниче товариство «Книгоспілка», 1959
УВАГИ

Панські жарти — поема з останніх часів панщини, написана в січні і лютому 1887 року, друкувалася того ж року в збірці „З вершин і низин“. Увійшли „Панські жарти“ і в друге видання „З вершин і низин“ 1893 р., того ж року вийшла ця поема й окремою книжкою. Поему цю Франко дуже високо цінив. В 1911 році вийшли „Панські жарти“ четвертим, доповненим виданням (Львів. Укр.-руська Видави. Спілка), звідки й передруковуються.

Смерть Каїна — леґенда, вийшла накладом автора 1889 року. Передрукував її Франко і в другому виданні. „З вершин і низин“, звідки й передруковується. Накладом вид-ва „Слово“ вийшла ця поема 1924 року зі вступною статтею П. Филиповича.

Цар і Аскет — індійська леґенда, друкувалася в збірці „З вершин і низин.“ 1893 року. Перевидав її Франко окремою книжкою 1912 р. — звідки й передруковується.

Індійські леґенди — I. Ману і Потоп Світу, II. Сунд і Упасунд (обі із „Магабгарати“), друкувалися в „Життю і Слові“ за 1896 рік, — звідки й передруковуються.

Додатком до „Життя і Слова“ задумав Франко випустити цілу збірку індійських перекладів, але вийшла тільки 1897 року частина цеї задуманої збірки, в якій були поміщені й обі наші леґенди. Збірка друком не закінчена.

Поеми — вийшли друком накладом „Видавничої Спілки“ 1899 року, звідки й передруковуються. Окремі поеми друкувалися раніше.

„Похорон“ наслідування з Г. Гайне друкувався в „Зорі“ ч. 22 за 1883 рік під псевдонімом Мирон.

„Бідний Генріх“ (Гартмана фон Ауе, вільно переробив із старонімецького) друкувався в календарі „Руської Бесіди“ за 1892 рік.

Написана ця поема в січні 1891 р. й призначалася для „Зорі.“

„Поема про білу сорочку“ друкувалася в „Літ.-Наук. Віснику“ за 1899 рік.

Мойсей — вийшов друком 1905 року. В 1913 році вийшло друге видання „Мойсея“ (Укр.-Руська Видав. Спілка, Львів 1913), — звідки передруковується. Уривок з „Мойсея“ „Притча про терен“ друкувався в ЛН Віснику за 1905 рік книж. VII.

Додатки: 1) Передмова до „Панських жартів“ із змістом передруковується з видання 1911 року.

 2) Додатки до поеми „Цар і Аскет“ передруковуються з видання 1912 року.

 3) Передмова до „Мойсея“ передруковується з видання 1913 р.

ІВ. ЛИЗАНІВСЬКИЙ