ється, як попівна заміж. Гатц. 337. Ном. № 4833.
Квапни́й, а, е. 1) Спешный. 2) Охочий до чего. 3) Соблазнительный. Гроши квапні! що кожне на їх квапиться. Чигир. у.
Ква́пно, нар. 1) Спешно. Мені́ ква́пно ді́ється. Я спешу. Так тото мені квапно діялося. Федьк. 2) Соблазнительно.
Ква́рта, ти, ж. 1) Кварта, мера жидкостей. Три кварти не простої горілки, оковитої взяли. ЗОЮР. I. 218. Смиренна правда одкуповується од смілої нахаби квартою горілки. К. Г. Кв. В Полтавск. губ. ква́ртами продают семена лука. Вас. 203. 2) Кварта — посуда. Чуб. VI. 112. *Две бутылки, ²/₂₀ ведра. Пир. у., Конон. Він сьому випивши осьмуху, послідки з кварти виливав. Котл. Ен. Ум. Ква́ртонька, ква́рточка. Ой піду я до шинкарочки, возьму меду й да дві кварточки. Чуб. V. 533. См. еще: Квати́рка, квати́рочка, квати́рка, кварту́га.
Кварта́л, лу, м. 1) Четвертая часть. 2) Четвертая часть года. 3) Сборы, подать, собиравшаяся по четвертям года в прошлое время в Украине: зникли збори, вже… не правлять кварталу. КС. 1882. IX. 568. 4) Квартал. Оселя… ворітьми виходила з другого боку кварталу на другу вулицю. Левиц. Пов. 18. 5) Известная часть земли, получаемая домохозяином-крестьянином при общественном переделе. Ефименко. Черн. г.
*Кварта́льник, ка, м. = Кварта́л 2.
Кварти́на, ни, ж. = Ква́рта. Ум. Кварти́ночка. Чг. 77.
Кварти́ра, ри, ж. 1) Квартира. Гордо і пишно переступив поріг своєї панської квартири. Левиц. I. 219. 2) Форточка в окне. Одсунь, ґосподаре, квартиру, поглянь на небо й на ниву. Грин. III. 671. Ум. Кварти́рка, кварти́ронька, кварти́рочка. Одчиню я квартирочку, подай, мила, білу ручку. Чуб. См. Квати́ра.
Кварти́рка, ки, ж. 1) Ум. от ква́рта. Небольшая мера водки. Любив неборак і яку квартирку в горлянку вилити. Св. Л. 169. 2) Ум. от кварти́ра.
Кварти́ронька и кварти́рочка, ки, ж. Ум. от кварти́ра.
Кварто́ви́й, а, е. 1) Вместимостью в одну кварту. 2) Кварто́ва́ цибу́ля. Лук, оставляемый на семена; последние продаются квартами, отчего и получилось название. Вас. 203.
Ква́ртонька и ква́рточка, ки, ж. Ум. от ква́рта.
Кварту́га, ги, ж. Ув. от ква́рта. Взяли б квартугу та сіли б кошем, та й пили б. Ном. № 14091.
Кварця́ний, а, е. О войске, солдате: содержащийся на четвертую часть доходов с королевских имений старой Польши. Біля замку стояли курені на три тисячі кварцяного війська. Стор. МПр. 67.
Квас, су, м. 1) Кислота. 2) Квас. Чуб. VII. 446. Знайте нас: ми кислиці, із нас квас. Ном. № 2524. 3) Закваска. Остерегайтесь квасу фарисейського. Єв. Мр. VIII. 15. 4) Также квас ше́вський. Квас для выделки кож. Шух. I. 253. Вас. 157. Ум. Квасо́к.
*Квасени́на, ни, ж. = Ква́сиво. Е. Чик.
Квасе́ць, сця, ж. Раст. Rumex acetasella. *Щавель. Нарвала квасцю на борщ. Винесла продавати ціле решето квасцю. Крим.
Ква́сиво, ва, с. Квашенье (квашеные бураки, капуста, яблоки и пр.) Закупила я яблук на квасиво. Чигир. у.
Кваси́ло, ла, с. Плохой, спитой квас. Як був квас, то не було вас, а як настало квасило, то й вас розносило. Ном. № 4579.
Квасина́, ни, ж. Квашенье. НВол. у.
Ква́сити, шу, сиш, гл. 1) Квасить. 2) Окислять. 3) — гу́би. Иметь кислую мину. Жінкам та дітям можно квасить губи. Сніп. 22.
Ква́ситися, шуся, сишся, гл. Иметь кислую мину, хныкать, брюзжать. Желех.
Кваскува́тий, а, е. Кисловатый.
Квасли́на, ни, ж. 1) Иногда только во мн. ч.: квасли́ни. Квасная гуща. Черниг. 2) Хлебная гуща, употребляемая при выделке овчин. Сумск. у.
Ква́сни́й, а, е. Кислый. Оце вишні квасні, а це — солодкі. Каменец. у. Квасне́ ті́сто. Кислое тесто, а также небольшое количество теста, оставляемо-
