мейстер. Ум. Капельма́йстерчик. Доньку віддала за дударчика за годного тверезого капельмайстерчика. Гол. III. 463.
*Капе́льня, ні, ж. Мелюзга (малолетняя), семья, малые ребята, детишки. Оце ж уся моя капельня. Крим.
Капелюх, ха, м. 1) = Капелю́ха. Чуб. VII. 413. Котл. Ен. (Слов.). 2) Иногда капелю́хами называются только наушники в такой теплой шапке. Вас. 156. У зайчика шкурка м'якенька, тепленька, — будуть мені на зіму рукавички і капелюхи. Рудч. Ск. II. 15. См. Ка́пель. 3) Шляпа. Гол. Од. 48, 75. Мут зілечко ізривати, за капелюх класти. Гол. Ум. Капелю́шок. Желех.
Капелю́ха, хи, ж. Зимняя теплая шапка с отворачивающимися наушниками, концы которых завязываются под подбородком. См. Ка́пель. Іде зіма проти літа у кожусі і червоних чоботях, в капелюсі, в рукавицях. Чуб. I. 13.
Капелю́ш, ша, м. Шляпа. Ходили в капелюшах, а тепер босенькі ходять. Ном. 2) Мн. Листья растения Nuphar luteum Smith, а также Nymphaea alba L. ЗЮЗО. I. 129.
Капелюша́нка, ки, ж. Кусок старой шляпы. Желех.
*Капелю́шечка, ки, ж. Ум. от ка́пля. Хоч би ж тобі капелюшечка молока! Волынь. Сл. Яворн. Ні капелю́шечки. Ни капельки.
*Капелю́шник, ка, м. Шляпник. Канев.
Капелю́шок, шка, м. Ум. от капелю́х.
Капеля́н, на, м. Капеллан.
Капеля́нець, нця, м. Музыкант. Поки стали капелянці різать походної, і весілля до Покрови ринулось святої. Мкр. Н. 25.
Капе́стра, ри, ж. Уздечка. Шух. I. 79. Kolb. I. 65.
Ка́пець, пця, м. 1) Кожаная обувь без голенищ, опорки, туфли. Від злого давця бери й капця. Ном. А дід бабці купив капці, та короткі були, то втяв пальці. О. 1861. XI. 68. (Нп.). 2) Род суконных шитых носков. Гол. Од. 67. Иногда к ним пришивается продолжение, охватывающее икры ног. Шух. I. 125. 3) Переносно: конец, смерть. Як де нагрюкають якого жида, там йому й капець. Екатер. у. Слов. Д. Эварн. См. Капу́т.
Ка́пи, пів, м., мн. Союзы у сапог.
Капи́рь, ря́, м. Мужик? А шо ви капирі, чи запорожці? Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Капита́л, лу, м. Капитал. Наша плодюча країна бідна на гроші, бо… капитали постягали туди десь за Оку. О. 1861. IX. 181.
Капитали́ста, ти, м. Капиталист. Покористуються тільки деякі капиталисти. О. 1861. IX. 181.
Капита́н, на, м. 1) Капитан в войске. Вона на салдатів не дуже й доглядалась, все дивилась на капитана. Кв. 2) Капитан корабля. (Матрос) на вахті стоя, журився сам собі чогось, та й заспівав, звичайне тихо, щоб капитан не чув. Шевч. 576. Ум. Капита́ник. Вона, обнімаючи, пестувала його: і капитанику мій, і соколику, і голубчику. Кв. I. 177.
Капита́новий, а, е. Капитанский. За капитанового денщика. Кв. I. 188.
Капита́нський, а, е. Капитанский. Стане панеєю, як буде капитанська теща. Кв. I. 196.
Ка́пиця, ці, ж. 1) = Ка́пець 1. Панщанні та поєдинкові, що на єдній нозі капиця, а на другій чобіт. Ном. № 1309. 2) Кожаная связь, прикрепляющая в цепе бич к ціпи́лну. 3) Мн. Гребень крыши на избе. Вх. Зн. 24. 4) Бранное слово.
Ка́пище, ща, с. Капище. Росердили його (бога) своїми капищами. К. Псалт. 182.
Ка́пів, пова, м. Охотничья собака. Шух. I. 235.
*Капі́ж, жа́, м. Капание. Капіж із стріх. Харьк. г.
Ка́пка, ки, ж. 1) Капля. Капками роса бренить та миготить. Св. Л. 295. 2) Крапинка, пятнышко, точка. Камен. у. 3) Вышивка в виде розеты. Гол. Од. 73. Ум. Ка́почка.
Капка́н, ну, м. Капкан. Капкан її (лисицю) за хвіст. Мнж. 2) Ум. Капкане́ць. Желех.
Капкани́стий, а, е. Испещренный крапинками. Вх. Зн. 24.
Капка́ч, ча́, м. Деревянная крышка к котлу. О. 1862. V. Кухар. 38.
