Словник української мови (1927)/капут

by Борис Грінченко

◀ капустянка

Словник української мови Борис Грінченко К капут

капуш ▶

Київ: Горно, 1927

Капу́т, несклоняемое. Конец, смерть, гибель. Там йому й капут. Ном. Присягайте мені на послушенство гетьманське, а не присягнете, то тут вам і капут. К. ЧР. 300. *Капу́т По́льщі! Мирн. ХРВ. I. 107. Да́ти капу́т. Убить. Ми йому дамо капут! Рудч. Ск. I. 26.