Словник української мови (1927)/капля
| ◀ каплуновий | Словник української мови К капля |
капник ▶ |
|
Ка́пля, лі, ж. 1) Капля. Лисиця од дощу під борону ховалась: не всяка, казала, капля капне. Ном. № 6462. По каплі виточу з його діявольську кров. Стор. МПр. 136. 2) Немного, небольшое количество. Ум. Ка́пелечка, ка́пелька, капели́на, капели́нка, капели́ночка, капли́на. Адже ж у тебе в роті ні капелиночки квасу не було. Ком. Тільки капелиночка там була.