Словник української мови (1927)/капелюх

by Борис Грінченко

◀ капельня

Словник української мови Борис Грінченко К капелюх

капелюха ▶

Київ: Горно, 1927

Капелюх, ха, м. 1) = Капелю́ха. Чуб. VII. 413. Котл. Ен. (Слов.). 2) Иногда капелю́хами называются только наушники в такой теплой шапке. Вас. 156. У зайчика шкурка м'якенька, тепленька, — будуть мені на зіму рукавички і капелюхи. Рудч. Ск. II. 15. См. Ка́пель. 3) Шляпа. Гол. Од. 48, 75. Мут зілечко ізривати, за капелюх класти. Гол. Ум. Капелю́шок. Желех.