чали частуваться і кружать. Стор. МПр. 154.
Корячкува́тий, а, е. О дереве: кривой и со множеством разветвлений. Дерево й нарубалось. Таке корячкувате, що й на палицю не вибереш. Рудч. Ск. II. 7.
Корячо́к, чка́, м. Ум. от коря́к.
*Кос, са, м. Дрозд чорный. Ум. ко́сик. Полт. г. Сл. Яворн.
Коса́, си́, ж. 1) Коса. От поберуть коси, та й пійдуть ніби-то косить. ЗОЮР. I. 287. Части косы: самая полоса называется полотно́, обух ее — прут, носок — пи́сок, часть около пи́ску — ко́лос, конец острия — жало́, пятка — п'я́тка, в которой находится пупе́ць, входящий в я́мку косовища; пятку придерживает на косовище железное кольцо — пе́рстінь, а сверх того еще железная за́ківка и деревянный па́склин (клин). Шух. I. 169. 2) Коса, сплетенные волосы. Тихо, тихо Дунай воду несе, а ще тихше дівка косу чеше. Нп. 3) Только мн. ч. и в некоторых местностях: Ко́си. Волосы вообще. О. 1862. VIII. 49. Який він чудний: борода чорна, коси русяві. Радом. 4) Луковая плетеница, венок, в который вплетены луковицы. Вас. 204. 5) Селезенка. Коса свиняча, що коло печінки, довгенька. Ном. № 310. *6) Песчаная гряда на воде. Сл. Яворн. 7) = Коса́рь 2. Вх. Уг. 246. 8) Мн. = Коса́рь 4. Вх. Лем. 427. 9) Коса́ Богома́терина. Раст. Hypericum numifusum. Черк. у. Ум. Кі́ска, кі́сонька, кі́сочка, ко́ска, ко́сонька, *косиня́. По три копи дівочка, по чотирі кісочка. Маркев. 68. Що суботи ізмивала і в кісоньку заплітала. Ув. Коси́ще. В тих багатих паннів такі здоровецькі косища, неначе в кожної куделя на голові. Левиц. Кож. 22.
Коса́к, ка́, м. Большой нож для сечения капусты. Вх. Уг. 246.
Коса́рик, ка, м. 1) Ум. от коса́рь. Гей нуте, косарі, ви, косарики мої. Ном. № 9998. 2) Мн. Раст. Кавалерские шпоры, Delphinium consolida. Анн. 124.
Коса́ричок, чка, м. Ум. от коса́рь.
Коса́рка, ки, ж. 1) Сенокосильная машина. Екатер. у. ( Залюбовск.). 2) Мн. = Коса́рик 2. Вх. Пч. I. 10.
Коса́рський, а, е. Косарский. Рівняє роботу теслярську до косарської. Ном. № 10037. Косарі співали косарських пісень. Левиц. Пов. 109.
Коса́рь, ря́, м. 1) Косарь, косец. Гей нуте, косарі, ви, косарики мої. Ном. № 9998. 2) В виде косаря представляется смерть. Над головою вже несе свою неклепаную косу косарь непевний. Шевч. 3) Насек. Фалангид, сенокос, Phalangium opilio. Вх. Пч. I. 7. 4) Нож из обломка косы, употребляемый для бритья. Сим. 157. 5) Созвездие Орион. Чуб. I. 14. 6) Мн. Раст. Erodium cicutarium. Вх. Пч. I. 10. Ум. Коса́рик, коса́ричок. Мій синочку, мій косаричку! Мил. 213.
Косарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Быть косцем. Ми з Петром косарюємо вдвох. Волч. у.
Косата́рь, ря́, м. Эпитет селезня: имеющий коси́ці. См. Коси́ця 3. Качуре-косатарю, Марусини проматарю, проси своїх гостей. Чуб. IV. 201.
Коса́тий, а, е. С большими косами. Дві дівки косатих та два парубки усатих. Чуб. V. 439.
Коса́тка, ки, ж. Раст. Aconitum napellus. Вх. Лем. 427.
Коси́бав, ва, м. = Коса́рь 2. Вх. Лем. 427.
Ко́сий, а, е. 1) Косой. Постіл косий, а я босий. Чуб. 2) О столе: треугольный. По-під стінами стояло 12 стільців, в кутках косі столики. Левиц. I. 133. 3) = Косми́на. КС. 1898. VII. 45.
*Коси́на, ни, ж. Нож. Вона косиною рубала капусту. Вержб. Кат.
*Косина́, ни́, ж. Неровность, покатость. Як хату спинали, то не вгледіли, що там саме косина, так хата кривувата й вийшла. Пир. у., Конон.
Коси́льки, льок, ж. мн. Раст. = Сокирки́. Вх. Пч. I. 10.
Коси́нець, нця, м. 1) Треугольник. 2) Треугольная полка в углу комнаты. *3) Треугольный столик в углу. С. Пальчик. Звен. у. Ум. Коси́нчик. По-під стінами стояли дванадцять стільців, в кутках косі столики, а над ними вгорі косинчики з карнизом на книжки. Левиц. I. 133.
I. Косиня́, ні́, ж. Кривая линия, кривизна. Наша межа йде рівно, а далі ко-
