Словник української мови (1927)/коряк

by Борис Грінченко

◀ коршомка

Словник української мови Борис Грінченко К коряк

корячкуватий ▶

Київ: Горно, 1927

Коря́к, ка́, м. 1) Ковш. Святе діло наші січові коряки! У нашому коряці утопиш иншого мізерного ляшка. К. ЧР. 122. Льохи, шинки з шинкарками, з винами, медами, закупили запорожці та й тнуть коряками! Шевч. 369. 2) Плата мельнику мукою за помол. Моє діло мірошницьке: підкрути та й сядь, а коряки бери. Ном., стр. 285, № 3114. 3) = Ко́ре́ць 3. Вх. Зн. 28. Ум. Корячо́к. Кожному гостю по корячку і почали частуваться і кружать. Стор. МПр. 154.