Словник української мови (1927)/заківка

by Борис Грінченко

◀ заківець

Словник української мови Борис Грінченко З заківка

заківок ▶

Київ: Горно, 1927

За́ківка, ки, ж. 1) Металлическая оковка конца палки, ке́лефа, топірця́. Шух. I. 275. 2) См. Коса́. Шух. I. 169.