коня… і приїхав до царя. Рудч. Ск. I. 109.
*Золотогу́з, за, м. Гусеница-шелкопряд, вредитель садов. Сл. Яворн.
Золотоко́ваний, а, е. Окованный золотом. Біжить ридван золотокован. Гол. IV. 535.
*Золотокопи́тий, а, е. Золотокопытый. Сл. Яворн.
Золотоко́рий *и золотоко́ричний, а, е. С золотой корой. На морі, на окіяні, на річці на Ордані дуб золотокорий. Драг. 30. *Сл. Яворн.
Золотокри́лий, а, е. С золотыми или золотистого цвета крыльями. Полинула, заспівала ти, золотокрила (муза). Шевч. 619.
Золотому́шка, ки, ж. Пт. Королек, Regulus. Вх. Поч. II.
Золотопе́ра, ри, ж. Раст. Juneus effusus. Шух. I. 21.
Золотопе́рий, а, е. С золотыми перьями. Желех.
Золотопо́лий, а, е. С золотыми нивами, полями. Удвох дивитися з гори на Дніпр широкий, на яри та на лани золотополі. Шевч. 550. Лани золотополі. Хата, 84.
*Золотопу́зий, а, е. С золотым брюхом. Екатерин. г. Сл. Яворн.
Золотопу́тий, а, е. С золотыми цепями, оковами. Пилипко золотопутий, той, що в погрібі замурувався. Драг. 38.
Золоторо́гий, а, е. С золотыми или вызолоченными рогами. Був собі пан такий багатий… мав собі шість волів, сьомого золоторогого. Рудч. Ск. I. 211.
*Золотося́йний, а, е = Злотося́йний.
Золототи́сячник, ка, м. Раст. Erytreum centaureum.
Золототка́ний, а, е. Тканый золотом. Шевч. 628. Парча золототканая. К. ЧР. 58.
Золотохви́лій, я, є. С золотыми волнами. Лани золотохвилі. Шевч. II. 151.
*Золотоше́рстий, а, е. С золотой шерстью. Кінь біжить золотошерстий. Мнж. «Трьомсин».
Золотоши́йка, ки, ж. Золотошвейка. Там же й красива качка: уся руда, а шийка аж неначе золота; так її і звуть — золотошийка. Херс. г. Сл. Яворн.
Золоття́, тя́, с. соб. 1) Золотые нити. Золотые вещи. Ой просо, просо — волоття, ой косо, косо, золоття. Мет. 206. *2) Бучение, выщелачивание. Сл. Нік.
Золоту́ха, хи, ж. 1) Золотуха. Зовсім був осліп од золотухи. К. Гр. Кв. 9. 2) = Золоту́шник 2. Вх. Пч. II. 12. 3) Раст. а) Solidago Virgaurea L. ЗЮЗО. I. 137. б) Thalictrum flavum L. ЗЮЗО. I. 138. *4) Слюдистая глина, глина с блестками. Копали криницю; ішла жорства, далі золотуха, — ну то далі піде біла глина. Крим.
Золоту́шний, а, е. Золотушный.
Золоту́шник, ка, м. Раст. а) Inula britanica. б) = Золоту́ха 3а. ЗЮЗО. I. 137. 2) Пт. Пчеловор, Meropsapiaster. Вх. Пч. II. 12.
Золотце́, ця́, с. 1) Ум. от зо́лото. 2) Шумиха. (Шишки з короваю) великі з золотцем. Алв. 35.
Зольни́ця, ці, ж. = Зільни́ця = Жлу́кто. Чуб. I. 103.
Золяни́к, ка́, м. 1) Покупающий золу на мыльные заводы. Мнж. 2) Чан для щелочения кож в золе и извести. Вас. 157.
*Золя́рня, ні, ж. Бучильня. Екатер. г. Сл. Яворн.
Зомкну́ти, ся. См. Зімкну́ти, ся.
Зомліва́ти, ва́ю, єш, сов. в. зомлі́ти, лі́ю, єш, гл. Обомлеть, упасть в обморок. Головонька змита, кошуленька біла, а молода дівчина із жалю зомліла. Чуб. V. 354. Катря стоїть коло стіни, сама як стіна біла: бачу — зомліває. МВ. II. 148.
Зомлі́лий, а, е. Обомлевший. Шевч. 148. Її зомліла душа. Мир. Пов. I. 158.
*Зомлі́ння, ня, с. Обморок. Почалися зомління та стогнання. В. Мова.
Зомня́ти и зом'я́ти, мну́, неш, гл. = Зімня́ти. Зомняв на кабаку. Ном. № 3960.
Зона́, ни, ж. = Зана́.
Зо́пак, нар. На зо́пак. В обратную сторону. Коли сонечко на зопак зійде, тоді, сестрице, гостьом в вас буду. Мл. л. сб. 232.
З-о́палу, нар. Сгоряча. 3-опалу і не
