співаємо. Харьк. 2) Приятный, производящий хорошее впечатление. Веселі здалека палати. Шевч. *Весе́лої вда́чі. Веселонравный. Сл. Нік. Ум. Веселе́нький, веселе́сенький.
Весе́лик, ка, м. Название журавля, которое нужно употреблять относительно их, когда они прилетают весной, вм. жураве́ль, иначе будешь жури́тися весь год. Драг. 8.
Весели́ти, лю́, ли́ш, гл. 1) Веселить, увеселять. Вона було ввесь двір веселить собою, як зорою. МВ. I. 70. 2) Радовать. І душу веселить одрадою благою. К. Псал. 54. Жити б, жить та славить бога і добро творити та божою красотою людей веселити. Шевч. 327.
Весели́тися, лю́ся, ли́шся, гл. 1) Веселиться. Загубиш, то не смутись, — знайдеш, то не веселись. Ном. № 5851. Веселіться ж, люде добрі, гуляйте! Шевч. 306. 2) Радоваться. Я тобою, пташко, веселюся. Шевч. 193.
Весе́лиця, ці, ж. = Весе́лка 1. Ой знати, знати, хто господиня: в неї в світлиці, як в веселиці. Гол. IV. 545. Ум. Весе́личка. Вх. Зн. 6.
Веселі́сінький, а, е. Совершенно, очень веселый. Мил. 162.
Веселі́сінько, нар. Совершенно, очень весело. Господи, як гарнісінько та веселісінько було. О. 1862. IX. 111.
Весе́лість, лости, ж. Веселость, веселие. Наробили там крику та сміху, радости та веселости. МВ. I. 114. Дай вам, боже, в стайниці радість, в хижі веселість. Гол. II. 2.
Веселі́шати, шаю, єш, гл. Делаться веселее. Желех.
Весе́лка, ки, ж. 1) Радуга. Маркев. 16. 2) — воню́ча. Раст. Phallus imprudicus. ЗЮЗО. I. 131. 3) — чо́ртова. Раст. Phallus caninus L. ЗЮЗО. I. 131. Ум. Весе́лонька, весе́лочка. Роскажи, як за горою сонечко сідає, як у Дніпра веселочка воду позичає. Шевч. 324.
Веселко́вий, а, е. Радужный. Уман. III. 231.
Ве́село, нар. Весело. Тоді чоловік весело співає, як п'ятериком поганяє. Ном. № 1408. Весело не засміється, не гляне. МВ. II. 20. Ум. Веселе́нько. Як мій милий біля мене, — гулять веселенько. Нп.
Весе́лонька и весе́лочка, ки, ж. Ум. от весе́лка.
*Весе́лощі, щів, ж. мн. Веселье, радость. Сл. Нік.
Веселува́ти, лу́ю, єш, гл. Играть свадьбу, гулять на свадьбе. Аж тиждень веселували, як Марка женили. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
*Веселу́н, на́, м. Весельчак. Сл. Дубр.
Веселу́ха, хи, ж. 1) Веселая женщина. 2) Шутливое название спиртного напитка. Варенухи, веселухи довелось до зволу. Мкр. Н. 38. 3) Лягушка. Вх. Пч. I. 16.
Весе́льце, ця, с. Ум. от весло́.
Веселю́х, ха́, м. = Веселу́ха 3. Вх. Пч. I. 16.
Весі́вка, ки, ж. = Весе́лка 1. Вх. Зн. 6.
Весі́ленько, ка, с. Ум. от весі́лля.
Весі́лля, ля, с. Свадьба. Дай, боже, знати, з ким весілля грати. Ном. № 262. Загоїться, поки весілля скоїться. Посл. Відбу́ти, відгуля́ти весі́лля. Сыграть, отпраздновать свадьбу. Весі́ллям называются и вообще все участники свадьбы: весілля йде до молодої. О. 1862. IV. 30. *— справля́ти. Устраивать (играть) свадьбу. Сл. Нік. Ум. Весі́ленько, весі́ллячко. *Свадебка. Сл. Нік. Вінець сплете дівчинонька та на весіленько. Млак. 93. Яке ж твоє весіллячко смутне-невеселе. Г. Барв. 208.
Весілча́нин, на, м. Употр. более во мн. ч.: весілча́не. Участники свадебных торжеств. К. ПС. 38.
Весі́льний, а, е. Свадебный, брачный. Так мені вподобалась, як вовкові весільні пісні. Ном. № 5019. Весільна хустка. Шевч. 318. Чи можуть синове весільні постити? Єв. Мр. II. 19. Весі́льний дім, ха́та. Дом невесты. Мет. МУЕ. III. 82. Весі́льна корогва́. Красный флаг во время свадебных обрядов. О. 1862. IV. 27.
Весі́нний, а, е = Весня́ни́й. Гол.
Весло́, ла́, с. 1) Весло. На човничку парубочок веслами іграє. Мет. 77. 2) Род лопатки, которой горшечник размягчает глину. Шух. I. 260, 261. 3) Коромысло. Шух. I. 97. Ум. Весе́льце, весе́лечко. Бігнуть, пливуть чо-
