Словник української мови (1927)/веселка

by Борис Грінченко

◀ веселішати

Словник української мови Борис Грінченко В веселка

веселковий ▶

Київ: Горно, 1927

Весе́лка, ки, ж. 1) Радуга. Маркев. 16. 2) — воню́ча. Раст. Phallus imprudicus. ЗЮЗО. I. 131. 3) — чо́ртова. Раст. Phallus caninus L. ЗЮЗО. I. 131. Ум. Весе́лонька, весе́лочка. Роскажи, як за горою сонечко сідає, як у Дніпра веселочка воду позичає. Шевч. 324.