«Прощай, бабушка! не погнівайся, що я тобі мички перелив». — Не погнівайся, — каже баба, що я тобі бубнило набила. Грин. II. 200.
Бубни́ти, ню́, ни́ш, гл. 1) О бубне: издавать звук; играть на бубне. Бубни бубнять. Рудч. Ск. II. 5. Бубон бубнить, скрипка грає. Ком. II. № 529. 2) Разглашать, разносить. Грицько вгору іде, шумить, бубнить, куди йде, що в великім щастю. Pauli, II, 104.
Бубні́й, нія́, м. 1) Играющий на бубне. 2) Без умолку болтающий.
Бубні́ти, ні́ю, єш, гл. Разбухать, взбухать. Бубніє пашня, як на дворі мокро. НВолын. у.
Бубнува́ти, ну́ю, єш, гл. = Бубни́ти. Угор.
Бубня́вий, а, е. Разбухший.
*Бубня́віння, ня, ср. Набухание, разбухание. Сл. Нік.
Бубня́віти, вію, єш, гл. Бухнуть, разбухать.
Бубо́вник, ка, м. Раст. Rhinanthus major Ehrh. ЗЮЗО. I. 134.
Бу́бон, бна, м. Бубен. Чуб. III. 268; VII. 450. Славні бубни за горами, а зблизька шкуратяні. Ном. № 2623. Голий як бубон. Ном. № 1523. Що дня божого діточки її як бубон збиті. МВ. I. 45. 2) Род барабана. Гей бийте в бубни, довбиші, на ґвалт. К. ПС. 15. Ум. Бу́бник. Качається, як бубник голеньке. Ном. № 9234.
Бубона́, ни́, ж. Название сковороды в загадке: Прийшла кума до куми: дай, кумо, бубони — спекти собі ляпуни. ХС. III. 62.
Бубоне́ць, нця́, м. Бубенчик. Вкотив у двір сивими кіньми, побрязкуючи… бубонцями. МВ. (О. 1862. III. 67). Ум. Бубо́нчик. Чуб. II. 348.
Бубоні́ти, ню́, ни́ш, гл. Говорить невнятно, бормотать; лепетать. Тихо бубонів святу молитву. Левиц. I. 127. Дітвора бубонить, регочеться. МВ. I. 9.
Бубо́нчик, ка, м. Ум. от бубоне́ць.
Бубота́ти, бочу́, чеш, гл. Ворчать. Медвідь бубоче. Вх. Зн. 34.
*Бу́бочка, ки, ж. Ум. от бу́бка. Ягодка. Шпоришок а ні бубочки. Подзюбали до бубочки. Крим.
Бубу́сі, гл. Детск.: падать, упасть.
Бубу́х! меж. = Бебе́х! Преимущ. детское. О. 1861. VIII. 8. Коли ж зміюка бубух! аж земля затряслась. ЗОЮР. II. 30.
Бубу́хнути, ну, неш, гл. = Бебе́хнути.
*Бува́, безл. См. Бу́ти 17.
*Бува́йло, ла, м. = Бува́лець. Сл. Яворн.
Бува́лець, льця, м. Бывалый, опытный человек. Бува́ти у бува́льцях. Много испытать, изведать, видать виды. Ном. № 5775. Батькові доставалося на своєму віку бувати у бувальцях. Стор. II. 131.
Бува́лий, а, е. 1) Бывалый, опытный. Чуб. I. 236. Не питай старого, а питай бувалого. Ном. № 5784. *2) Бывавший, привыкший. Він межи панами не бувалий. Черемш. «Верх.».
Бува́личі, чів, м. мн. Фантастическая местность, в которой случаются с человеком различные приключения, испытания. Фр. Пр. 128. Бував він у Буваличах. Ном. № 5775.
Бува́ло, ла, с. В сказке то же, что и жлу́кто. Мнж. 176. У мене єсть бубало… — Яке бувало? — питають. — Жлукто, — хиба ж ви не знаєте? Грин. I. 284.
Бува́льщина, ни, ж. Былое, быль. Бо се не казка, а билиця, або бувальщина сказать. Шевч. Моє діло — бувальщину згадувати. Г. Барв. 19.
Бува́н, на́, м. = Бовва́н. НВолын. у.
Буване́ць, нця́, м. Болван для растягивания шапок. Лебед. у.
Бувані́ти, ні́ю, єш, гл. = Бовані́ти. Темно, нічого не видно, тільки збоку садочок і хлівець буваніють. Сим. 224.
Бува́ти, ва́ю, єш, гл. Бывать. Ой бував я в тім садку. Чуб. III. 49. Бувало, із Мартином у дурня грають. Бува́в і на коні́, і під коне́м. Всего переиспытал. Г. Арт. (О. 1861. III. 100). Бува́й, бува́йте здоро́ві. Будь, будьте здоровы, прощай, прощайте. Бувайте здорові, мої чорноброві! Бува́, бува́є. 1) Бывает, случается. Як вода, бува, греблю порвавши, біжить і гуде. 2) Чего доброго. Чи ти, бува, не здурів? 3) В случае. Як, бува, спитають про мене, скажи, що жив і здоров. Аф. 18.
Бугає́ць, йця́, м. Ум. от буга́й.
