Блезно́, на́, с. Изъян в ткани от неправильности при тканье. Полотно таке, що блезно на блезні, самі блезна. Черк. у.
Бле́йвас, су, м. Свинцовые белила, белила. Бо щоки терли манією, а блейвасом і ніс, і лоб. Котл. Ен. III. 49.
Блейвасо́вий, а, е. Белильный.
Блеки́тець, тця, м. Раст. Euphorbia esula. Лв. 98.
Бле́кіт, коту, м. Раст.: а) цикута, бешеница, Cicuta. Угор.; б) Conium maculatum. Вх. Пч. I. 9.
Бле́клий, а, е. Поблекший, увядший.
Бле́кнути, ну, неш, гл. Блекнуть, увядать.
Бле́кот, ту, м. Раст. Hyosciamus niger L, белена. Васильк. у. ЗЮЗО. I. 125. Од зубів блекотом підкурюють. Грин. II. 317.
Блекота́, ти́, ж. Раст.: а) Conium maculatum. Шейк.; б) = Блекот. ЗЮЗО. I. 125.
Блекота́ти, чу́, чеш, гл. 1) = Белькотати. 2) Клокотать. Беру воду з переводу, а вода блекоче. Гол. I. 176.
Блекоти́ця, ці, ж. = Блекот. Вх. Пч. II. 32.
Блекото́ра, ри, блекото́ря, рі, ж. 1) Дойная матка с сосуном. Вас. 198. 2) Ягненок, родившийся весною. Лохв. у.
Бле́ндати, даю, єш, гл. = Плентати. Ледво блендала ногами. Гн. II. 27.
Блеск, ку, м. = Блиск. Драг. 263. Щоб ти блеску світа божого не бачив. Киев. у. Пішов з блеску світа. Исчез. Ном. № 11041.
Блескі́тка, ки, ж. = Блискі́тка. Блестка.
Блескоті́ти, чу́, ти́ш, гл. = Блискоті́ти. Сверкать, блестеть. Блескотячи кругом очима, обзирює козацький стрій. Греб.
Блесну́ти, ну́, не́ш, гл. = Блиснути. Блеснули мечами, як сонце з хмари. Чуб. III. 291.
Блехува́ти, у́ю, єш, гл. = Бліхувати 2. Та Штолюка молодого в кайдани блехуют. Гол. III. 60.
Блешня́, ні́, ж. Род удочки для крупной рыбы; крючок у этой удочки прикреплен к небольшой металлической рыбке. Вас. 186.
Блещі́, щів, м. = Блешня. Лебед. у.
Бле́яти, бле́ю, єш, гл. 1) Блеять. Реве маржина, блеють вівці. Шух. I. 197. 2) Баять, говорить, болтать. Блеяй, блеяй, пане Свириде, зобачим, що з того вийде. Ном. № 13026.
Бли́гий, а, е = Блигомий. А тепер плентайся до Гудзя!.. Блигий, бач, світ! Мир. Пов. I. 116.
Блиго́м, блиго́мий, а, е. Близкий. Блиго́мий світ! Близкий свет! Ном. № 11424. Блигомий світ, щоб туди йти.
Бли́жній, я, є. Ближний, близкий. Своїм ближнім зла не коїть. Стор. Ближні приятелі. МВ. II. 95.
Бли́жчати, чаю, єш, гл. Приближаться, делаться ближе.
Бли́жче, нар. Сравн. ст. от близько. Ближе. Ум. Ближченько. Сядьте ближченько, мамо. МВ.
Бли́жчий, а, е. Сравн. ст. от близький. Ум. Ближченький.
Бли́жчитися, чуся, чишся, гл. Становиться ближе.
Близ, зу, м. Близость. Употребл. только в выражениях: Коло бли́зу. Вблизи. Коло близу пошукав коня. Лебед. у. Приступи́ти до бли́зу. Приблизиться, подойти ближе. Приступи, царенку, до близу, уклонись царівні донизу. Чуб. III. 159.
Близе́нний, а, е = Блигомий.
Бли́зень, зня, м. Близкое расстояние.
Близ́енький, близе́сенький, а, е. Ум. от близький. Чуб. III. 120.
Близе́нько, близе́сенько, нар. Ум. от близько. Приступи близенько. Чуб. III. 45.
Близе́ць, зця́, м. = Близнюк 1. Она мава блисьці (два хвопці). Гн. I. 122.
Близиня́, ні́, ж. Близость. Яка то близиня, як од села до села верстов сорок. Екатериносл. г.
Бли́зити, жу, зиш, гл. Приближать. Все, здається, близило мене до щастя. Котл. НП. 393.
Бли́зитися, жуся, зишся, гл. Приближаться. Вх. Зн. 3. Здавалося, неначе близився до покійника. Стор. II. 143.
Близі́сінький, а, е. Совершенно близкий, близехонький.
Близі́сінько, нар. Совершенно близко, близехонько.
Бли́зна, ни, ж. Рана, рубец от раны. Желех.
Близни́ти, ню́, ни́ш, гл. Рожать близнецов. Два годи близнила, а на третій змилила. Черк. у.
Близни́ця, ці, ж. Близнец женского
