Словник української мови (1937)/бліхувати
| ◀ бліхування | Словник української мови Б бліхувати |
блішити ▶ |
|
Бліхува́ти, у́ю, єш, гл. 1) Белить (лен, полотно). 2) Заковывать в кандалы. Але Штолу молодого в кайдани бліхуют. ЕЗ. V. 230.
| ◀ бліхування | Словник української мови Борис Грінченко Б бліхувати |
блішити ▶ |
|
Словник української мови — Б
бліхувати
Борис Грінченко
1937
Бліхува́ти, у́ю, єш, гл. 1) Белить (лен, полотно). 2) Заковывать в кандалы. Але Штолу молодого в кайдани бліхуют. ЕЗ. V. 230.