вік сей Маг, бідняга, порхне душа на другий бік. Котл. Ен. Ум. Бідняжка, бідняжечка. Боровсь з своїм, сердега, горем, слізьми, бідняжка, обливавсь. Котл. Ен.
Бідня́к, ка́, м. Бедняк, неимущий человек. А потім бачиш: той бідняк, хто його знає коли й як, землі накупить, хозяйнує. Гліб.
Бідня́ка, ки, об. = Бідняга. Кричить бідняка: нічого сам не зробить. Рудч. Ск. I. 144. Так і видно, що бідняка вареників хоче. Рудан. (КС. 1882. VI. 557). Серця не раньте дівчині бідняці. Рудан. I. 36. Ум. Біднячка. Іде качка і малесенькі каченята веде. Маленькі біднячки поприставали. Чуб. II. 302.
Бідня́цтво, ва, с. = Бідність = Біднівство. Дома він кинув таке бідняство, а застав — уже ї всьо. Гн. II. 174.
Бідня́чка, ки, об. Ум. от бідняка.
Бідола́га, ги, об. = Бідолаха. Драг. 212. Грин. II. 169. Побила його бідолагу. Чуб. I. 254.
Бідола́жний, а, е = Бідолашний. Стор. М. Пр. 39.
Бідола́йчик, ка, м. Бедняжка. Встречено в песне как эпитет зайца: Ой ти, зайчику-бідолайчику. О. 1861. XI. Св. 46.
Бідола́к, ка, м. = Бідолах. Вх. Зн. 3.
Бідола́ка, ки, об. = Бідолаха. Маятись йому одинокому бідолаці. МВ. II. 143.
Бідола́х, ха, м. и бідола́ха, хи, об. Бедняга, бедняжка, горемыка. Прийде якийнебудь бідолах. МВ. II. 32. Трохи одпочити позволяю бідолахам. Шевч. Він бідолаха і біжить у ліс. ЗОЮР. II. 35. Ум. Бідолашка, бідолашечка. Сумують обидві бідолашечки. Г. Барв. 455. Як вона тут, бідолашка, повертається? Мир. ХРВ. 55.
Бідола́шний, а, е. Горемычный, бедный, несчастный.
Бі́донька, ки, ж. Ум. от біда.
Бідора́ка, ки и бідора́ха, хи, об. = Бідолаха.
Бідо́та, ти, ж. 1) = Біднота 1. Коли кого вбачав я без одежі, на холоді та на дощі в бідоті К. Іов. 67. 2) = Біднота 2. Сим. 235.
Бідочка, ки, ж. Ум. от біда.
Бідува́ння, ня, с. Бедствование. Не гайся до мене озватись під час тяжкого бідування. К. Псал. 230.
Бідува́ти, ду́ю, єш, гл. Бедствовать, терпеть несчастье. П'є п'яниця неділю… п'є п'яниця другую, а я бідна бідую. Чуб. V. 585. Лучче мені жінку мати, як самому бідувати. Чуб.
Біду́ля, лі, об. ? Уже мене оббрехали білецькі бідулі. Гол. III. 388.
Бідя́га, ги, об. = Бідолаха. Черк. у.
Бієць, бійця, м. Боец, борец. Дивитись на бійців хватались. Котл. Ен.
Біжа́к, ка́, м. Степная узенькая тропинка. Новомоск. у.
Біжа́чий, а, е = Бігучий. Голосочок був у неї наче струмочок прудко біжачий. МВ.
Біжба́, би́, ж. = Божба. Кв. (Желех.).
Біждерев, ва, м. и Біждерево, ва, с. Раст. Artemisia campestris. Вх. Пч. I. 8. Ум. Біждеревочок. Шейк.
Біжка́, нар. Бегом. Біжка добіг би, не то що ходою. Змиев. у.
Бі́жний, а, е. Біжний кіне́ць не́вода. Та сторона невода, которую забрасывают, заводят. Черном.
Біжни́к, ка́, м. Полочка для икон. Константиногр. у.
Біжни́ця, ці, ж. 1) = Божниця. 2) Храм. Соломон біжницю ставив. Гн. I. 51.
Біз, бо́зу, м. = Буз. Владим. у. Волын. г.
Бізува́ти, зу́ю, єш, гл. 1) Ручаться, утверждать. Желех. 2) Быть в состоянии. Багато їх маєш, мабуть, — та не бізуєш годувати. Федьк. 3) — дара́бою. Управлять плотом. Желех.
Бізува́тися, зу́юся, єшся, гл. Браться за что. Вх. Зн. 3. Не найшли нікого, хто би ся бізував відмолодити царівну. Гн. I. 107.
Бізу́н, на́, м. 1) Нагайка, арапник. К нему прибігає, бізуном го затинає. Гол. I. 7. Голий, як бізун. Совершенно голый. Ном. № 1524. 2) Плотовщик; рулевой. Желех.
Бізце́м, нар. = Бігцем. Каменец. у.
Бізьде́рево, ва, с. = Бузьдерево. Вх. Пч. I. 10.
Бій, бо́ю, м. 1) Бой, битва. Хто не має зброї, най не йде в бої. Ном. № 4208. Бо́єм увійти́. Вооруженной силой войти. У Київ мусив боєм увійти. К. ПС. 133. 2) Битье, побои. Бою більш не буде, а за велику провинність під арешт сажатимуть. О. 1862. V. 108. Жінка од бою вмерла. Харьк. г. 3) Убой
