Словник української мови (1937)/біднота
| ◀ бідно | Словник української мови Б біднота |
бідночія ▶ |
|
Бідно́та, ти, ж. 1) Бедность, убожество. 2) Соб. Бедные люди, бедняки. Там живе усе така біднота, що страх і дивиться.
| ◀ бідно | Словник української мови Борис Грінченко Б біднота |
бідночія ▶ |
|
Словник української мови — Б
біднота
Борис Грінченко
1937
Бідно́та, ти, ж. 1) Бедность, убожество. 2) Соб. Бедные люди, бедняки. Там живе усе така біднота, що страх і дивиться.