Словник української мови (1937)/бігцем
◀ бігучка | Словник української мови Б бігцем |
бігці ▶ |
|
Бігце́м, нар. Бегом. А він бігцем, бігцем з кіньми. Каменец. у.
◀ бігучка | Словник української мови Борис Грінченко Б бігцем |
бігці ▶ |
|
Словник української мови — Б
бігцем
Борис Грінченко
1937
Бігце́м, нар. Бегом. А він бігцем, бігцем з кіньми. Каменец. у.