На тій пропасті був перехід через малу берцу. 2) Бе́рци. Часть плуга (какая?). ЕЗ. V. 58.
Берце́, ця́, с. 1) = Берца 1 = Бер = Кладка. Желех. 2) = Орчик. Вх. Лем. 391.
Бе́саг, га, м. Чаще во мн. ч. бе́саги. 1) Мешок. То бесаги мельникові стояли з пшеницев. Гол. III. 225. 2) = Сакви, дорожный двойной мешок. Kolb. I. 69. КС. 1891. VI. 380. Шух. I. 77. Парубки кладуть калачі в бесаги. Федьк. 3) Писанка с изображением бесагів. КС. 1881. VI. 380.
Бе́седа, ди, ж. 1) Разговор, беседа, речь. Іде між нами своя весела беседа. Г. Барв. А у беседі частісінько і піп не знав, що против його говорити. Кв. 2) Пир, пирушка. Чи у беседі була, мед-горілку пила? Балл. 11. 3) Общество гостей. Там у покоях сидить царська чесна беседа. Рудч. Ск. Ум. Беседонька. Веселая беседонька, де мій милий п'є. Чуб. V. 805.
Бесе́дка, ки, ж. Лавка для гребцов в большой днепровской лодке, называемой дуб. Мнж. 179.
Бесе́донька, ки, ж. Ум. от беседа.
Бесе́дувати, дую, єш, гл. Беседовать, разговаривать. А хлопець знає, що дома піп беседує. Рудч. Ск. I. 170. І пийте, і їжте, і беседуйте. Чуб. V. 149.
Бесерме́н, на и пр. = Бусурман и пр.
Бесєку́р, ра, м. Род растения. Вх. Зн. 2.
Бесі, меж. Детск. = Бебесі.
Бе́сіда, ди, ж. = Беседа. Бесіди богато, а розуму мало. Фр. Пр. 27. Ой чия ж то бесіда тут вечеряє весела. Х. Сб. VII. 425.
Бе́сідливий, а, е. Разговорчивый, словоохотливый. Желех.
Бесі́дувати, дую, єш, гл. 1) = Беседувати. Турок до них бесідує. Гн. I. 63. 2) Говорить, произносить. Маштер бесідує 24 разів «Отче наш». МУЕ. III. 55.
Бесіжни́к, ка́, м. Раст.: а) Paris quadrifolia. Желех.; б) — огоро́дний, Malva. Вх. Зн. 2.
Бесіт, (ту?), м. Раст. Epilobium angustifolium. Лв. 98.
Бе́скед, ду, м., беске́да, ди, ж. Крутизна, обрыв, непроходимый овраг. Бережно провів проміж рівчаків і бескедів. Стор. II. 194. З високої скелі в глибокий бескед. Стор. М. Пр. 40.
Беске́дина, ни, ж. Крутой горный обрыв. Желех.
Бе́скет, ту, м. = Бескед. Довго крутилась, ходила по бескетах та по ярках. О. 1862. IV. 88.
Беске́ття, тя, с. соб. Обрыв, обрывы, овраги. Он дивіться, яке бескеття ліворуч від дороги. Пирят. у.
Бе́скид, ду, м. 1) Гора. Желех. 2) Также во мн. Бескиди. Часть Карпат от Яблонки до источников р. Стрыя на северном и р. Латорицы на южном склоне. Гол. I. Геогр. оч. 558.
Бески́дський, а, е. Относящийся к бескидам. Желех.
Бески́дувати, дую, єш, гл. Пасти скот на горах в бескидах. Желех.
Бе́стія, тії, ж. Бранное: скот, бестия. Завзята бестія. Шевч. Ув. Бестіяка. Сим. 214.
Бестія́нський, а, е. Собачий, скотский. Ах він бестіянський син. КС. 1883. VII. 501.
Бе́сур, ра, м. = Бусурман. Тривай, бесуре! я тебе відучу до чужих дівок залицятися. О. 1861. XI. Кух. 16.
Бе́сурів, рова, ве. 1) = Бусурманський. 2) Вражий, чортов. Бесурів син.
Бесурма́н и бесурме́н, на, м. = Бусурман.
Бесурма́нський и бесурме́нський, а, е = Бусурманський. К. ЧР. 23. Віра бесурманська. АД. I. 334.
Бесурмля́нин, на, м. = Бусурман. Злі бесурмляни з міста рушали. КС. 1884. I. 47.
Бесурмля́нський, а, е = Бусурманський. КС. 1882. VIII. 275.
Бете́га, ги, ж. 1) Болезнь. Вх. Зн. 2. 2) Об. Ни к чему негодный человек. Вх. Лем. 391.
Бетего́та, ти, об. = Бетега 2. Вх. Лем. 391.
Бете́жний, а, е. Больной. Вх. Зн. 2.
Бе́тлах и бе́тлих, ха, м. Мусор, крупный сор? Мале сміття я і сам винесу, а цього бетлиха хіба возом вивезти. Могил. Подол.
Бетоніка, ки, ж. Раст. Betonica officinalis. Вх. Пч. II. 29.
Бефе́ль, ля, м. Приказ. А вахмайстер попереду бефель їм видає. Гол. I. 145.
