Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бескед
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бе́скед, ду, м., беске́да, ди, ж. Крутизна, обрыв, непроходимый овраг. Бережно провів проміж рівчаків і бескедів. Стор. II. 194. З високої скелі в глибокий бескед. Стор. М. Пр. 40.