Хведько не вчивсь і скуштував березової кашки. Г. Арт. (О. 1861. III. 109). Дати березової каші. Фр. Пр. 26. Березовим пером виписувати. Березової дам припарки. Котл. Ен. Уже не їсть березової ка́ші. Уже вышел из школьных лет. Фр. Пр. 26.
Березозі́л, зо́ла и березозі́ль, зо́ля, м. = Березіль. Бел.-Нос.
Бере́зонька, бере́зочка, ки, ж. Ум. от береза.
Бере́ка, ки, ж. Раст. Pyrus torminalis Ehrh. ЗЮЗО. I. 133.
Бере́мок, мка, м. = Оберемок. Бел.-Нос.
Берескле́н, ну и берескле́т, ту, м. Раст. Evonimus verruscous Scop. ЗЮЗО. I. 123.
Бересни́к, ка́, м. Берестовый лес, берестовая роща. Аф. Ум. Бересничок.
Бересня́к, ка, м. = Бересник. Аф. Ум. Береснячок.
Бе́рест, та, м. 1) Берест, Ulmus campestris L. ЗЮЗО. I. 140. 2) — білий = Береза, Betula alba. Вх. Лем. 392. 3) Верхняя кора березы, годная для гонки дегтя. Березовий берест. НВолын. у. Ум. Бересток, берестонько, бересточок. Проїхав козак лугом берегом, прив'язав коня до берестонька. Мет. Ув. Берестище, берестяка.
Берести́на, ни, ж. Берестовое дерево. Дрючки держали з берестини. Котл. Ен. На берестині ворон крюка. Щол. Сл. 59. Ум. Берестинка.
Берести́ще, ща, м. Ув. от берест.
Бересто́вий, а, е. Принадлежащий или относящийся к бересту; сделанный из береста. Шахва гарна, берестова. Харьк.
Бересто́к, тка́, бере́стонько, ка, бересто́чок, чка, м. Ум. от берест.
Берестю́к, ка, м. = Берест. Там виріс берестюк крислатий. Грин. I. 118.
Берестя́ка, ки, м. Ув. от берест.
Берестя́нка, ки, ж. 1) Коробка из березовой коры. 2) Гриб, растущий на берестовых пеньках. Галушки з берестянками. Канев. у.
Беречи́, жу́, же́ш, гл. = Берегти.
Бержу́лочка, ки, ж. Встречено в песне (Чуб. V. 1088, № 232) с испорченным текстом; если не искажение, то — название коровы?
Бері́вка, ки, ж. = Барівка = Барилка. Шух. I. 307. Гн. II. 175. Ум. Берівочка. Шух. I. 250, 251.
Бе́ріг, рега, м. и пр. = Берег и пр. Пливе дараба, а керманич на беріг поглядає. Млак. 4.
Бері́зка, ки, ж. 1) Ум. от береза. 2) Раст.: а) Вьюнок. Convolvulus arvensis L. Вх. Пч. II. 30; б) Cuscuta epilinum. Вх. Пч. II. 31.
Бері́зонька, ки, ж. Ум. от береза.
Берки́й, а́, е́. 1) Липкий, клейкий. Після дощу кал рідкий, то він не беркий, не чіпляється за колеса. Волч. у. 2) — до робо́ти. С энергией работающий, ретивый, рьяный в работе. Я таки була берка до роботи. Г. Барв. 359. Берка і здібна дівчина до всього. Г. Барв. 384.
Берки́ць! меж. Для означения момента падения: кувырк! шлеп! Беркиць у яр! Рудч. Ск. I. 2. Беркиць обидва під лаву. Мнж. 92.
Берки́цьнути, ну, неш, гл. Кувыркнуть, повалить, бросить, шлепнуть, опрокинуть, повалить кого. Шейк. Так і беркицьнув його на землю.
Берки́цьнутися, нуся, нешся, гл. Шлепнуться, кувыркнуться.
Берку́т, та, м. Беркут. Agnila fulva.
Берли́н, на, м. Карета. Їде шляхом до Києва берлин шестернею. Шевч. Так розжився, що було берлином їздить. Будка з вікнами і коні впростяж. ЗОЮР. I. 266.
Берли́на, ни, ж. Речное судно: берлина, барка (по Днепру). О. 1861. XI. 109. Ум. Берли́нка. Кілька дубів і берлинок з кавунами, бичувалося по Дніпру. Левиц. Пов. 273.
Берлі́г, лога́, м. = Барліг. На тім то берлозі свиноти іди построїть Албуград. Котл. Ен.
Бе́рло, ла, с. Скипетр. Падишах своїй цариці берло довіряє. К. МБ. ХІІ. 274.
Беру́лька, ки, ж. = Ягня. Вх. Пч. II. 6.
Беру́чий, а, е = Беркий 2. У нас діти беручі до письменства. Харьк. З його був би добрий маляр, бо воно хлоп'я до всього беруче. Шевч. (КС. 1883. II. 404).
Беручки́й, а́, е́. 1) = Беркий 2. 2) Липкий, цепкий, вязкий.
Берфе́ла, ли, ж. и берфе́ло́, ла, с. Часть верклюга. Вх. Зн. 2. См. Верклюг. Шух. I. 109, 186.
Берца, ци, ж. 1) = Бер = Кладка.
