Словник української мови (1937)/берегти

by Борис Грінченко

◀ берегою

Словник української мови Борис Грінченко Б берегти

берегтися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Берегти́, жу́, же́ш, гл. Беречь, хранить. Береженого і Бог береже. Посл.