Словник української мови (1937)/барліг

by Борис Грінченко

◀ баркицнути

Словник української мови Борис Грінченко Б барліг

барлій ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Барлі́г, логу́, м. 1) Логовище, логово (медвежье). Упала у ведмедячий барліг. Грин. I. 181. 2) Логово свиное, также подстилка в свином хлеву. Чуб. VII. 395. Заглянув в хлів, — там поросятам нема нічого барлогу. Алв. 70. 3) Грязная лужа; грязь. Котл. Ен. III. 14. Валяється як свиня в барлозі. Ном. № 11344. Гнав свиню; та́ в барліг, а він за нею, та спіткнувсь, упав і викачавсь в барлозі. Мнж. 129.