уборів. Левиц. I. 430. 2) Порядочный. Доладний чоловік. 3) Разумный, подходящий, хороший. Доладна рада. Гліб. 52.
Дола́дно, дола́дне, нар. Красиво, порядочно, разумно, хорошо, основательно. Отак буде доладній. НВолын. у.
Доладу́, нар. Как следует, кстати. Доладу, як ложечка на меду. Ном. № 6476. Що зробите, то все не доладу. МВ. I. 25. Каза́ти доладу́. Говорить дельно, толково. Хто каже доладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то й тож не затикай. Ном. № 6119.
Дола́жувати, жую, єш, гл. = Доладжувати.
Дола́зити, ла́жу, зиш, сов. в. долі́зти, зу, зеш, гл. 1) Долазить, долезть. 2) Добираться, добраться, дотаскиваться, дотащиться. От і долізла до якогось писарчука у тяжиновому халатику. Кв. Як хан долізе до Криму. Ном. № 5635.
Дола́пати. См. Долапувати.
Дола́пувати, пую, єш, сов. в. дола́пати, паю, єш, гл. Дощупываться, дощупаться. Полапають його за боки: чи багато поросло сала; як до маслака долапають, то значить худий. Драг. 2.
Дола́сити, ся = Доласувати, ся.
Дола́сувати, сую, єш, гл. Долакомиться.
Дола́суватися, суююся, єшся, гл. Долакомиться.
Долата́ти. См. Долатувати.
Долата́тися, та́юся, єшся, гл. Ставить заплаты до известного предела. Долатався до того, що латка на латці. Пирят. у.
Дола́тувати, тую, єш, сов. в. долата́ти, та́ю, єш, гл. Дочинивать, дочинить, оканчивать, окончить нашивание заплат. Долатати кожуха. Лубен. у.
Долега́ти, га́ю, єш, гл. 1) Донимать, досаждать. См. долігати. 2) Настаивать, упирать на. Дак старий же долегав на те, щоб мерщій одружити сина. Черном.
Доле́гливий, а, е. Донимающий, настойчивый. См. долігливий.
Доле́гливість, вості, ж. Досада, неприятность.
Доле́жати, ся. См. Долежувати, ся.
Доле́жка, ки, ж. Плод, которому необходимо некоторое время полежать, чтобы дозреть.
Доле́жування, ня, с. Долеживание.
Доле́жувати, жую, єш, сов. в. доле́жати, жу, жиш, гл. Долеживать, долежать. Тепер ніч довга, як до ранку долежати, то й боки заболять. Черниг. у.
Доле́жуватися, жуюся, єшся, сов. в. доле́жатися, жуся, жишся, гл. 1) Долеживаться, долежаться. Долежалась таки торбина, настала й їй щаслива година: хазяїн взяв, повнісіньку червінцями й напхав. Гліб. 47. 2) Дозревать, дозреть от лежания на солнце, будучи уже сорванным (о яблоках, грушах).
Доле́мзати, заю, єш, гл. Доплестись. Така моя хідня: насилу долемзала до вас. Богодух. у.
До́ленька, до́лечка, ки, ж. Ум. от до́ля.
Долеті́ти. См. Долітати.
Долива́ння, ня, с. Доливание.
Долива́ти, ва́ю, єш, сов. в. доли́ти, доллю, ллє́ш, гл. Доливать, долить. Не допивай, не доливай — не будеш п'яний. Ном. № 11449. А моторна господиня кухлів доливає. К. Досв. 113.
Долива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. доли́тися, ллю́ся, ллє́шся, гл. Доливаться, долиться.
Долига́тися, гаюся, єшся, гл. Доесться, дожраться до чего-либо.
Долиза́ти, ся. См. Долизувати, ся.
Доли́зувати, зую, єш, сов. в. долиза́ти, жу́, жеш, гл. Долизывать, долизать.
Доли́зуватися, зуюся, єшся, сов. в. долиза́тися, жу́ся, жешся, гл. Долизываться, долизаться.
Доли́на, ни, ж. Долина. Мет. 79, 69, 102. Єв. Л. III. 5. Ой по горах, по долинах, по широких українах, ой там козак походжає, у бандуру виграває. Мет. 73. Ум. Доли́нка, доли́нонька, доли́ночка. Ном. № 14228. Стор. I. 89. Мет. 79. Шевч. 262.
Доли́нистий, доли́нча́(с)тий, а, е. Низменный.
Доли́нка, ки, ж. Ум. от доли́на.
Долинкува́тий, а, е = Долинистий.
Доли́нний, доли́новий, а, е. Относящийся к долине.
Доли́нонька, доли́ночка, ки, ж. Ум. от доли́на.
Доли́ну́ти, ну, неш, гл. Долететь.
Долиня́ник, ка, м. Житель долин.
