Словник української мови (1937)/долина
◀ долизуватися | Словник української мови Д долина |
долинистий ▶ |
|
Доли́на, ни, ж. Долина. Мет. 79, 69, 102. Єв. Л. III. 5. Ой по горах, по долинах, по широких українах, ой там козак походжає, у бандуру виграває. Мет. 73. Ум. Доли́нка, доли́нонька, доли́ночка. Ном. № 14228. Стор. I. 89. Мет. 79. Шевч. 262.