Словник української мови (1937)/долапувати

Словник української мови
Борис Грінченко
Д
долапувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Дола́пувати, пую, єш, сов. в. дола́пати, паю, єш, гл. Дощупываться, дощупаться. Полапають його за боки: чи багато поросло сала; як до маслака долапають, то значить худий. Драг. 2.