гульками, ніби й справді танцює. Сим. 212. Хата. 200.
Ви́турити. См. Витуря́ти.
Ви́турлити, рлю, рлиш, гл. = Ви́турити. Всіх козаків у похід витурлив. О. 1862. II. 24.
Витуря́ти, ря́ю, єш, сов. в. ви́турити, рю, риш, гл. Прогонять, прогнать, вытеснить, выгнать. Як би дідову дочку витурити з дому. Рудч. Ск. II. 55.
Виту́шка, ки, ж. Моталка, снаряд для сматывания ниток в клубки. Вас. 202. Части его: сті́льчик — нечто подобное табуретке, расходящиеся ножки которого укреплены в толстой деревянной доске — подставке; сквозь табурет проходит и нижним концом укрепляется в подставке што́мпель — вертикально стоящая палка, на верхнем конце которой вращаются два би́льця — положенные накрест палки; на четырех концах би́льців надеты ко́ники, на которые надевается півмі́ток. Констант. у. Б. Гринч. В других местах вместо сті́льчика — крест из тяжелых досок, штомпель называется ни́тка, ко́ники — качечки́. Чуб. VII. 410. Там жили з них чорти мотали і без витушки на клубок. Котл. Ен. III. 50.
Ви́тхатися, хаюся, єшся, гл. Выдохнуться. Хрін вже й витхався.
Ви́тхлий, а, е. Выдохшийся. Уман. I. 117. См. Видхлий.
Ви́тхнутися, нуся, нешся, гл. = Витхатися.
Ви́тяг, гу, м. 1) Извлечение. 2) Экстракт. 3) Выписка. Уман. I. 295.
Витяга́ти, га́ю, єш, сов. в. ви́тягти, гну, неш, гл. 1) Вытягивать, вытянуть, вытаскивать, вытащить. Витягніть Василечка трьома неводами. Мет. 181. Марко витяг з кутка кілька шабель. Стор. МПр. 115. 2) Вынимать, вынуть. Шага з кишені панської витягає. Нп. 3) Вытягивать, вытянуть, удлинить. Як короткий, то витягнуть. Ном. № 1203. 4) Извлекать, извлечь. Левч. 50.
Витяга́тися, га́юся, єшся, сов. в. ви́тягтися, гнуся, нешся, гл. Вытягиваться, вытянуться, протянуться. Та балка витяглась ік Абрамівці. Верхнеднепр. у. Як учеше батька ціпом по лисині, той і витягсь (т. е. умер). Мнж. 4.
Ви́тягом нар. 1) Протяжно. 2) — ї́хати. Цугом ехать.
Ви́тягти, ся. См. Витягати, ся.
Ви́тяжка, ки, ж. Заготовленный цельный кусок кожи для передней части голенища и головки. Вас. 158.
Витяжни́й, а́, е́. 1) Протяжный. Пісня жалібна, витяжна, плакуча. Левиц. 2) Витяжні́ чо́боти. Сапоги, у которых передок и передняя часть голенища из цельной кожи. Нові чоботи витяжні. Ном. № 11182.
Витя́жно, нар. Протяжно. Розпочав чумака голосно та витяжно. Левиц. I. 18.
Ви́тязь, зя, м. Витязь. Ум. Ви́тязенько. Синки молоденькі, витязейки барз славненькі. Голов. I. 169.
Витя́зький, а, е. Витяжский. Усі поля обсіяли головами козацькими, козацькими, витязькими. Нп.
Ви́тяти. См. Витина́ти.
Ви́учити (ся), чу (ся), чиш (ся), гл. = Вивча́ти, ся.
Виха́ння, ня, с. Махание, размахивание.
Виха́ти, ха́ю, єш, гл. 1) Махать, размахивать. Ой там Івась конем іграє, коп'є вихає. Мет. 334. Не вихай бо дуже віником, бо курява встає. 2) Лягать. Іч, як кобила задом виха!
Ви́хвалити, ся. См. Вихваляти, ся.
Ви́хвалка, ки, ж. Хвастовство, похвальба. Ти все на вихвалку. КС. 1883. XI. 500. При… вихвалках… своєю силою. Мир. ХРВ. 156.
Вихваля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́хвалити, лю, лиш, гл. Восхвалять, восхвалить, расхваливать, расхвалить. Тоді козак джуру вихваляє. Макс.
Вихваля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. ви́хвалитися, люся, лишся, гл. Хвастать, похвастать, хвалиться, похвалиться. Вихваляється вірною дружиною. Мет. 265.
Ви́хватити, ся. См. Вихвача́ти, ся.
Ви́хватний, а, е. Быстрый, хваткий, энергичный. Запорожці — то народ був вихватний. Верхнеднепр. у. Слов. Д. Эварн.
Вихвача́ти, ча́ю, єш и вихва́чувати, чую, єш, сов. в. ви́хватити, чу, тиш, гл. Выхватывать, выхватить.
Вихвача́тися, ча́юся, єшся и вихва́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. ви́хватитися, чуся, тишся, гл. Выскакивать, выскочить вперед, бросаться, броситься вперед. Поперед війська не
